1_5Сьогодні виповнюється рік роботи посмайданівського парламенту, а також рік з дня формування коаліції «Європейська Україна» та офіційного підписання у стінах ВР Коаліційної угоди. Документ, над яким представники п’яти політичних сил працювали майже місяць, тоді пафосно назвали «дороговказом для України на найближчі п’ять років».

73 сторінки обіцянок і зобов’язань. Розхвалюючи своє «дєтіщє» коаліціанти наголошували на тому, що «до коаліційної угоди закладені нові правила гри, відповідно до яких закритість і кулуарщину замінять прозорість і відкритість».

Критикуємо самі себе?

Напередодні річниці підписання Коаліційної угоди (КУ) перші особи країни спробували дещо відмежуватись від відповідальності і покритикувати як уряд, так і парламент у невиконанні зазначених цілей. Так минулого тижня Петро Порошенко в інтерв’ю українським журналістам зазначив, що за його аналізом рівень виконання коаліційної угоди становить приблизно 30%. У ці відсотки входять перетворення у сфері обороноздатності країни, де зміни найбільш відчутні. Говорячи про результативність роботи парламентської коаліції Порошенко зазначив: «Той, хто стає перешкодою на шляху реформування України, має понести відповідальність. Це компетенція коаліції, і коаліція має мати з цього приводу, нарешті, дуже серйозну розмову». Але давайте говорити відверто: пропрезидентська фракція БПП – є найбільшою фракцією в парламенті, яка входить до коаліції. Таким чином президент опосередковано є стороною коаліційної угоди. І за реалізацію усіх зобов’язань, які на себе взяли підписанти коаліційної угоди, Петро Олексійович теж відповідає.

На днях спікер Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що парламенту потрібна оновлена коаліційна угода. «Нам потрібен новий план дій і абсолютно чітка відповідальність», – сказав Гройсман. За його словами, має бути проведена робота над помилками. Потім потрібен конкретний план дій. Коли він буде – можна рухатись далі. Гройсман припустив, що скоріш за все, над зміною коаліційної угоди робота почнеться після 12 грудня поточного року (нагадаю, що саме 12 грудня 2014 року рада схвалила програму уряду Яценюка і дала Кабміну «камікадзе» рік імунітету). Що ж робити зі старим планом дій, та яку відповідальність мають понести ті, хто не виконав намічені цілі, спікер не уточнив…

Голова ж пропрезидентської фракції Юрій Луценко, говорячи про реалізацію КУ, визнав, що запланували надто багато, і деякі зобов’язання виконати у прописані терміни просто нереалістично: «Пишучи її, ми не розуміли як важко будуть іти певні дебати. Тому, нажаль, запланували забагато. За пленарний тиждень можна прийняти 30 законів. Коаліційна угода передбачала прийняття під 80. Це нереалістично».

Невиконані зобов’язання коаліційної угоди

Після Революції Гідності очікування у суспільстві були колосальними. Оновлена Верховна Рада та оголошений новою владою комплекс реформ, задали досить високу планку. Люди вірили, що проєвропейський парламент зробить максимум для швидкого реформування країни. Проте, рік роботи показав, що як парламентарі, так і урядовці  працювати 24 години на добу не готові. Кулуарні протистояння забирали більшу частину ресурсів як нардепів, так і міністрів – результативному голосуванню у парламенті досить часто ставали на заваді чвари та політичні інтриги, а корупційні скандали в уряді Яценюка блокували ефективну роботу Кабміну.

Аналізуючи Коаліційну угоду, розумію, що багато її пунктів не те, що нереалізовані, а навіть і не починались реалізовуватись. В цілому за весь час роботи Верховної Ради VIII скликання КУ передбачає виконання більше 500 пунктів у 17 секторах реформ. Експерти не раз рекомендували партіям-підписантам запровадити щоквартальну практику звітування за виконання КУ. Однак, звітувати ніхто не наважився…

Почнемо з найголовнішого. В преамбулі КУ зокрема значилось: «Ми беремо під контроль розслідування злочинів, вчинених під час Революції Гідності, у тому числі розстрілів 18-21 лютого 2014 року, притягнення до відповідальності виконавців та замовників. Ми визначаємо це завдання пріоритетним для керівників органів правопорядку та Генеральної прокуратури». Наскільки пріоритетним ми побачили – річниця від початку Революції Гідності і Порошенко говорить про результати розслідувань: ведемо слідство, мають сісти, бандити у вигнанні... Жодного судового рішення! Підсумкова прес-конференція Шокіна, Авакова і Грицака по розслідуванням злочинів проти Майдану взагалі була скасована просто в останній день … Ось така вона «пріоритетність».

В преамбулі до КУ також зазначається зобов’язання парламентарів скасувати депутатську недоторканність: «Ми будемо відкритими та підзвітними перед суспільством і в своїй діяльності керуватимемось лише правом, тому ми скасуємо депутатську недоторканність та будемо нести повну відповідальність за свої дії перед Українським народом». Це зобов’язання не потребувало великих часових рамок – його реалізувати можна було відразу. Однак, сьогодні коаліціанти воліють про нього взагалі не згадувати…

Аналізуючи КУ хочу зупинитись на трьох сферах, де реформи йдуть з великим відставанням від термінів, зафіксованих в КУ. Це боротьба з корупцією, судова реформа та реформа державної служби.

Боротьбу з корупцією. ЄС неодноразово наголошував, що боротьба з корупцією є однією з найважливіших реформ, які Україна має реалізувати для зближення з Євросоюзом. Проте сьогодні іноземні партнери вже відрито говорять про те, що при продовженні такої «боротьби» позбавлять українську владу своєї фінансової підтримки.

Зокрема, в коаліційній угоді серед завдань на 2015 рік зазначено: створення Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції, а також запровадження проведення щорічного зовнішнього антикорупційного аудиту органів державної влади. Законодавчу базу для цього було ухвалено ще наприкінці 2014 року, однак ані НАБу, ані Нацагенство з питань запобігання корупції так повноцінно і не запрацювало. Коли нарешті розпочнуться довгоочікувані розслідування і за ґратами опиняться високопоставлені чиновники-хабарники – сказати досі складно… Констатую лише цифри: в НАБу на сьогодні вже склали присягу перші 70 антикорупційних детективів, а за штатом їх передбачено 242...

В КУ також зазначено про ліквідацію корупційних схем у державному секторі. Тут хочеться нагадати, як навесні 2015 року екс-глава Держфінінспекції Микола Гордієнко звинуватив уряд Арсенія Яценюка в «кришуванні» корупційних схем. Тоді ж чиновник  заявив, що уряд блокує розкриття корупційних схем часів Азарова. Обвинувачення зависли в повітрі – на перевірки своєї діяльності Яценюк не погодився.

Судова реформа. Сьогодні довіра до вітчизняних судів в українському суспільстві менше, ніж до будь-якого іншого держоргану. Тому реформа судової системи була однією з найочікуваніших, оскільки справедливий та неупереджений суд є важливою гарантією ефективної боротьби з корупцією, надходження в Україну іноземних інвестицій, а також забезпечення прав і свобод кожного громадянина. В КУ зокрема зазначається, що протягом ІІ кварталу 2015 року буде зроблено:

1. Добір на суддівські посади в судах всіх рівнів відбуватиметься лише за конкурсом на підставі об’єктивних критеріїв, політичні органи не братимуть участь у вирішенні питань кар’єри судді.

2. Буде удосконалено діяльність Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, шляхом забезпечення формування вказаних органів з авторитетів у галузі права з бездоганною репутацією на підставі прозорого відбору.

3. Буде зменшено кількість рівнів суддівського самоврядування, а повноваження органів суддівського самоврядування не дублюватимуться.

4. Чітко визначатимуться підстави, процедуру притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, буде розширено перелік дисциплінарних стягнень.

5. Буде вдосконалено процесуальне законодавство.

6. Буде забезпечено реальне виконання судових рішень.

7. Будуть продовжені започатковані демократичні процеси реформування прокуратури.

8. Буде внесено зміни до Конституції, за якими:

 будуть підвищені вимоги для призначення на посаду судді, зокрема, щодо віку і досвіду;

- система судів стане простішою, а мережу судів визначатиме закон;

- буде обмежена недоторканність суддів - судді будуть користуватися тільки функціональним імунітетом;

- будуть вжиті заходи щодо оновлення суддівського корпусу.

Крім цього, як конституційна зміна, буде створено єдиний незалежний від політичного впливу орган, який відповідатиме за призначення, кар’єру та звільнення суддів, де більшість становитимуть судді, обрані суддями, а решту – авторитетні правники – представники правничої і правозахисної спільноти.

Як бачимо, всі ці оголошені завдання так і залишились не реалізованими. Лише тільки 25 листопада Президент вніс на розгляд парламенту проект змін до Конституції щодо правосуддя. І нарешті з'явився шанс на повноцінну судову реформу. В проекті Закону про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) зокрема говориться про те, вводиться новий орган, відповідальний за призначення, звільнення, переведення і дисципліну суддів - Вища рада правосуддя, до якого входить 21 член (10 - вибирає з'їзд суддів України з числа суддів або суддів у відставці, по 2 - призначає Президент, Верховна Рада, з'їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представників юридичних вузів і наукових установ, голова ВСУ входить за посадою). Термін повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя - 4 роки. Одна і те ж особа не може обіймати посаду 2 терміни поспіль.

Реформа державної служби. Необхідність невідкладного ухвалення нового Закону України «Про державну службу» є однією із найважливіших позицій КУ. Хочу нагадати, що відповідно до КУ, законопроект необхідно було прийняти ще у 4 кварталі 2014 року! Експерти з Реанімаційного пакету реформ неодноразово наголошували, що реформа державної служби – базис та необхідна умова для успішного впровадження усіх реформ в Україні. Адже прийняття цього закону дозволить запустити реформування застарілого державного апарату (а на сьогоднішній день в Україні майже 300 тисяч держслужбовців), оптимізацію функціоналу та організаційних структур центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та інших державних органів. В законі зокрема пропонується, виключно конкурсний добір і призначення на усі посади державної служби, деполітизація державної служби, чітке відмежування від посад державної служби політичних та патронатних посад.

Законопроект «Про державну службу» (№2490) 23 квітня 2015 року, після 15(!) голосувань був таки ухвалений в першому читанні. Очікувалось, що 26 листопада, після гучних дебатів та суперечок, законопроект буде винесений на голосування парламентом у другому читанні. Однак, політичні протиріччя знову стали на заваді… Під час сигнального голосування депутати змогли зібрати лише 162 голоси. І спікер ВР запропонував перенести голосування на 11 годину ранку у наступний пленарний вівторок. Такі не результативні голосування ще раз доводять факт того, що ця парламентська коаліція недієздатна – кожна фракція продовжує відстоювати свої інтереси, забуваючи про виконання коаліційної угоди…

Блог Олега Канівця на Ліга.блоги

 

 

 

 



Канівець: Порошенко буде змушений погодитись на Яценюка-прем’єра.  Відео.
У політичній кризі, яка на сьогоднішній день склалась в країна, в більшій мірі винна Банкова і особисто Президент Петр Порошенко.
Канівець: Обмін полоненими з гуманітарної сфери повністю перейшов у політичну складову. Відео
Сьогодні у питанні обміну полоненими українська дипломатія майже зовсім не ефективна. Про це в ефірі телеканалу «112» заявив народний депутат VII скликання...
Олег Канівець, гість 112 Україна, 30.11.2015  Відео
Олег Канівець про призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про відставку заступника начальника Нацполіції Василя Паскала та про другу річницю силового...

Олег Канівець у Twitter:

banner 2 min

 

Oleh Kanivets facebook youtube t m