1Сьогодні про децентралізацію багато говорять, але розмови – то одне, а реальне реформування – зовсім інше. Зараз процес утворення об’єднаних територіальних громад знаходиться під загрозою. Реформа може бути «підвішена» щонайменше на два роки, а то й на цілих п’ять, якщо у Президента, Уряду й депутатів не буде політичної волі. Відчувається, що для діючої влади головне – збереження себе у владі. І місцеві вибори, які мають відбутися 25-го жовтня, вони розглядають лише як можливість заходу на місцях більшої кількості «своїх». Так, за халатністю і відсутністю політичної волі, депутати забувають про іншу загрозу – процедурну. Саме по термінах розпочата реформа місцевого самоврядування не вписується у строки.

Насамперед хочу зазначити, що я виступаю за реформу місцевого самоврядування і децентралізацію. Звичайно, реформа не сама досконала, як нам усім би хотілося. Але це процес. Він ніколи не буває ідеальним з першої спроби. Тому переконаний – процес має йти, а усі недоліки виправлятися по ходу. А процес децентралізації є неминучим. Адже одним з принципів Європейського Союзу, на порозі якого ми стоїмо, – є надання більших повноважень органам місцевого самоврядування, і це, в першу чергу, розширення фінансової автономії громад.

Серед основних переваг й нових можливостей окремо хочу виділити фінансову перспективу. Тут, в першу чергу, мова йде про переведення бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Крім того, територіальні громади після затвердження планів перспективного розвитку території, отримують доступ до фінансування коштом Фонду регіонального розвитку та Фонду з енергоефективності, який має запрацювати з 2016 року. Також додатковим ресурсом для підвищення ефективності роботи громад стане право розпоряджатись землею. Відповідно, громади отримують повноваження аналогічні тим, що мають міста обласного значення. Сподіваюсь, що нові повноваження підвищать і відповідальність громадян, адже громади самі контролюватимуть свої кошти.

Станом на 14 серпня в Україні вже сформовано 78 територіальних громад. Зокрема, на Хмельниччині утворено 23 об’єднані громади, Дніпропетровщині – 10, Полтавщині – 10, Буковині – 10, Житомирщині – 8, Одещині – 7, Волині – 5, Київщині – 2, Кіровоградщині – 2, Франківщині – 1. Проте 28 серпня ЦВК оголосила про початок виборчого процесу лише у 74-х об'єднаних громадах. Водночас ЦВК не знайшла правових підстав для оголошення початку виборчого процесу в чотирьох об'єднаних громадах – у Гостомельській селищній та Бучанській міській громадах Київської області, а також Нетешинській і Славутській міських громадах Хмельницької областей.

Загалом по Україні нових потужних громад може бути понад 200.

25 жовтня в цих новостворених громадах вперше відбудуться вибори і вже цієї осені громади сформують органи місцевого самоврядування. Переконаний, для своїх мешканців громади продемонструють нову якість життя. І люди це дуже швидко відчують: переважну більшість усіх своїх проблем вони зможуть вирішувати безпосередньо на території громади – чиновник стане ближче. Прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом дадуть цим громадам можливість ефективніше користуватися фінансовими ресурсами.

Саме 14 серпня було ключовою датою у об’єднанні для громад. Тому що, відповідно до ст. 15 нового закону «Про місцеві вибори», перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів. А закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» передбачає, що обласна рада одночасно з прийняттям рішення про утворення об’єднаної громади призначає перші вибори місцевих депутатів і сільського, селищного чи міського голови. Відповідно, хто встиг до 14 серпня – той встиг заскочити у виборчий поїзд. Усі решта – ні.

Говорити про причини такого затягування марна справа. Тут в усіх «рильце в пушку». І в найвищих можновладців, які забули про децентралізацію на догоду власним політичним інтересам; і в облрадах і їх депутатах, які не зуміли перервати свої відпустки і зібратися на сесії й прийняти рішення про утворення нових громад; і в місцевих адміністраціях, які відчувають, що втрачають колосальний фінансовий ресурс; і в громадах, які бояться процесу об’єднання, бо, направду, мають обмаль інформації про це. Головне питання – «що далі»?

Що робити тим громадам, які сьогодні провели титан

ічну працю, зуміли між собою об’єднатися, отримали висновки ОДА на відповідність законодавству, але не пройшли сесії облрад до 14 серпня? Однозначної відповіді на це запитання немає. Наприклад, у Львівській області сьогодні 16 таких громад. Якщо б навіть депутати облради нарешті зібралися і проголосували питання про утворення цих громад, вони автоматично мають в них призначити вибори. По закону – не менше ніж за 70 днів, тобто – на початку листопада.

Але, оскільки немає рішення облрад, то одночасно і ЦВК немає підстав у населених пунктах, які можуть об’єднатися у майбутні громади не розпочинати виборчий процес. От і виходить патова ситуація. 25 жовтня у всіх цих населених пунктах відбудуться вибори, на яких оберуться нові мери, сільські голови і депутати. А через два тижні – нові вибори, вже в об’єднаній громаді? Але ці нові вибори будуть нелегітимними, адже вони суперечитимуть законодавству. До того ж мерів, сільських голів і депутатів, яких оберуть 25 жовтня ніхто не матиме права розпустити, бо на це не буде юридичних підстав. Значить у цих громадах процес децентралізації загальмується щонайменше на два роки.

Нещодавно група народних депутатів та експертів, у тому числі з Асоціації міст України, запропонували Уряду і Верховній Раді вихід із цієї ситуації. Вони підготували зміни до чинного виборчого законодавства та закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», якими пропонують викинути таку ланку як облради і передати повноваження щодо утворення об’єднаних територіальних громад Кабміну. Також змінами пропонується, що після прийняття рішення про утворення об’єднаної громади, Уряд звертається до ЦВК, щоб остання призначила у них перші місцеві вибори.

Що стосується громад, які пройшли всі юридичні процедури, отримали позитивний висновок ОДА і яким «перекрили дорогу» обласні ради, то перелік таких громад мав бути внесений до перехідних положень закону про вибори із приміткою, що вибори у населених пунктах, що мають увійти до складу таких громадах 25 жовтня не проводяться, а призначаються ЦВК, після прийняття Кабміном рішення про їх утворення. Перелік цих громад мав отримати Мінрегіон від облдержадміністрацій (навіть було розісланого відповідного листа).

Вважаю, що це могло б бути виходом із патової ситуації. Ці законопроекти мали би бути проголосовані саме на позачерговому засіданні Верховної Ради 31 серпня. Потім Кабмін прийняв би відповідне рішення і процес децентралізації не гальмувався б. Але, за наявною у мене інформацією станом на сьогодні у Парламенті – відсутня політична воля приймати ці рішення. Вдумайтесь – нехай вся країна зачекає, бо сьогоднішні парламентарі, насамперед, думають про збереження себе у владі.

Окрім цього існує ще більша загроза адміністративній реформі. Сьогодні парламент очевидно буде розглядати лише зміни до Конституції в частині децентралізації. Президент Порошенко нещодавно заявив, що без проведення децентралізації неможливо проводити реформи у країні. Дуже правильне твердження, але що насправді? Зміни до Конституції мають бути проголосовані в дві сесії парламенту. І ні для кого не секрет, що сьогодні поспіхом скликається сесія ВР лише для одного – проголосувати ці зміни у першому читанні, а з вересня вже на новій сесії ВР назбирати необхідні 300 голосів для другого читання.

Дуже цікавий і небезпечний нюанс – сьогодні всі говорять про те, що повноваження депутатів, мерів і сільських голів, обраних на цьогорічних місцевих виборах складають два роки. Але де норма, яка це регулює? Її в чинних законах нема ніде. В жодному нормативному акті. Ця норма є лише у перехідних положеннях нової Конституції. А Конституція, як ми знаємо, ще не проголосована.

Ось тут і виникає другий – найнебезпечніший для реформи нюанс. Він полягає в тому, що зміни до Конституції мусять бути проголосовані і введені в дію до 25 жовтня. Якщо цього не відбудеться, то усі депутати, мери, сільські голови, обрані 25 жовтня вважатимуться обраними на 5 років, оскільки вони обрані за чинним на момент виборів законодавством. Тоді відбудеться неминуче – процес децентралізації підвисне в повітрі на цілих п’ять років.

Все буде вирішуватися на 3-ій сесії ВРУ 8-го скликання. Щодо голосування парламенту 31-го серпня двох думок немає. Президент провів таку артпідготовку, що сумнівів у 226-ти голосах за 1-е читання немає ні в кого. 31-го серпня Порошенко протисне через ВРУ ці зміни, оскільки голоси на це у нього є. Але, зміни до Конституції вступлять в дію після голосування 300-ми голосами на 3-ій сесіі парламенту восени. Серйозна дискусія навколо 300 голосів буде якраз у 2-ому читанні. Ось тут і починається найцікавіше. Осінь довга. Скажемо так: до 25-го жовтня і опісля.

Ще варто звернути увагу на громадську дискусію навколо цих конституційних змін. Багато представників громадськості, депутати і експерти категорично проти закріплення особливого статусу Донецької і Луганської областей в перехідних положеннях Конституції. Я також належу до їх табору. І це може бути серйозним каменем спотикання в стінах парламенту. Окрім цього варто не забувати, що будь-які зміни до тексту змін до Конституції після першого читання потребують нового висновку Конституційного суду, а на це потрібен час. Цей процес знову може розтягнутися на місяці…

Одним словом – в котрий раз гарна мета нівелюється невмінням і небажанням влади довести розпочату справу до логічного завершення. Знову особисті інтереси стають вище інтересів загальноукраїнських. Протягом усіх років незалежності в українському політикумі нічого не змінюється – ті, хто здобуває високі посади думають лише про збереження цих посад, про реформування – усі лише говорять. І так вже 24 роки…

Блог Олега Канівця на Ліга.блоги

 

 

 



Канівець: Порошенко буде змушений погодитись на Яценюка-прем’єра.  Відео.
У політичній кризі, яка на сьогоднішній день склалась в країна, в більшій мірі винна Банкова і особисто Президент Петр Порошенко.
Канівець: Обмін полоненими з гуманітарної сфери повністю перейшов у політичну складову. Відео
Сьогодні у питанні обміну полоненими українська дипломатія майже зовсім не ефективна. Про це в ефірі телеканалу «112» заявив народний депутат VII скликання...
Олег Канівець, гість 112 Україна, 30.11.2015  Відео
Олег Канівець про призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про відставку заступника начальника Нацполіції Василя Паскала та про другу річницю силового...

Олег Канівець у Twitter:

banner 2 min

 

Oleh Kanivets facebook youtube t m