1На цьому тижні міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що влітку чергового п’ятого траншу від МВФ очікувати не варто, гроші будуть тільки восени. Це підтвердив і прем’єр Володимир Гройсман. Мова йде по майже 2 мільярди доларів, які Україна сподівалась отримати літом.

Причина, як завжди, одна

– затягування розгляду у Верховній Раді законопроектів, необхідних для проведення ключових реформ. Хоча попередньо Україна перед МВФ зобов'язалася до кінця травня прийняти земельну реформу, а до кінця квітня пенсійну. Однак поки у парламентарів далі обіцянок справа не рухається. Відтак, постійна нездатність вчасно приймати необхідні рішення вкотре ставить під загрозу подальшу співпрацю України з МВФ.  

Історія співпраці України й МВФ

Стосунки України й Міжнародного валютного фонду розпочались в далекому 1994 році. Майже одразу після проголошення Україною незалежності, політики, які прийшли до влади, обрали найпростіших шлях «розвитку» – розпочалось поступове формування фінансової залежності української економіки від зовнішніх ресурсів. Ходити по світу з простягненою рукою, виявилось простіше, ніж самостійно шукати нові напрямки по скороченню дефіцити держбюджету та зниженню інфляції.

Так, в жовтні 1994-го МВФ вперше прийняв рішення про виділення Україні кредитних грошей на майже 400 мільйонів доларів. Ці кошти мали піти на системні перетворення в економіці. Пізніше Фонд виділяв гроші на зниження інфляції, лібералізацію економіки, стримування падіння ВВП, скорочення дефіциту держбюджету, скорочення державного боргу, проведення низки реформ, зокрема, реформи пенсійної системи, енергетики, сільського господарства…

Однак, через те, що українська сторона систематично не виконувала взятих на себе зобов’язань, МВФ згортав програми. Всього Україна брала участь у 6 програмах МВФ. 

  • 1994-1995 роки – перший етап співпраці
  • 1995-1998 роки – другий етап співпраці
  • 1998-2002 роки – третій етап співпраці
  • 2002-2008 роки – четвертий етап співпраці
  • 2008-2013 роки – п’ятий етап співпраці
  • У 2014 році  після анексії Криму та окупації Росією частини Донбасу Україна відновила співпрацю з МВФ.

Перший транш від МВФ на шостому етапі співпраці ми отримали 13 березня 2015 року на суму 5 мільярдів доларів, другий у розмірі 1,7 мільярда доларів – у серпні 2015 року, третій у розмірі 1 мільярда доларів – у вересні 2016 року, і четвертий теж у розмірі 1 мільярда доларів – у березні 2017-го.

Безумовно, що військові дії на території України призвели до економічної кризи – різке зниження золотовалютних резервів викликало проблему з бюджетними платежами. В результаті в 2014–2016 роках Україна більш, ніж в 3,34 рази збільшила рівень державного та гарантованого державою боргу: з 584,1 мільярдів гривень  (2013 році) до 1,95 трильйона гривень (2017 році).

За весь період співпраці Міжнародний валютний фонд підтримав реформи в Україні кредитами на суму більше ніж на 30 мільярдів доларів.

На сьогоднішній день макроекономічна стабілізація України значною мірою завдячує суттєвим обсягам фінансової допомоги від офіційних кредиторів – МВФ, Світового банку, США, ЄС, тощо. Загалом протягом 2014-2016 років Україна отримала 17 мільярдів доларів фінансування від офіційних кредиторів. Це безперечно велика сума для економіки.

Платити по рахунках

Саме з 2017 року Україна розпочинає в повному обсязі виплачувати все те, що ми отримували від МВФ протягом попередніх років.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті МВФ (станом на лютий 2017 року), платежі за раніше взятими кредитами Фонду становитимуть:

 

  • у 2017 року близько $1,05 мільярдів;
  • у 2018 році – $2,2 мільярдів;
  • у 2019 – $1,7 мільярдів;
  • у 2020 – $1,2 мільярдів;
  • у 2021 – $1,3 мільярдів.

Загалом, міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings оцінює боргові виплати України перед міжнародними кредиторами (а це і МВФ, і Світовий банк, і ЄБРР) протягом 2017-2020 років більш ніж у 20 мільярдів доларів, або близько 21% ВВП у 2017 році.

Чи потрібні нам нові запозичення МВФ?

Безумовно, отримання чергового кредиту МВФ є позитивним сигналом для інших міжнародних інвесторів, які можуть більш активно вкладати гроші в українську економіку. Важливий не стільки кредит МВФ, як сам факт продовження співпраці з Фондом. Адже на МВФ орієнтуються інші іноземні кредитори.

Крім того, новий транш МВФ – це ще один кредит довіри для влади, зокрема, для керівництва країни, яке зможе говорити про те, що Україна й надалі може розраховувати на підтримку Заходу. Але ці гроші не вирішують жодних довгострокових завдань. Особливо з урахуванням обсягу боргових виплат у найближчі роки. Співпраця з МВФ є важливою, в першу чергу, для того, щоб українська влада змогли виконати свої зовнішні зобов'язання – виплатити попередні борги.

На стан економіки мільярд чи два від МВФ суттєво не вплинуть. Не можна одночасно зменшувати державний борг і розраховувати на динамічний розвиток економіки. Звідки брати ресурси для розвитку, якщо нам постійно потрібно віддавати борги? 

Сьогодні ж факт відкладання траншу МВФ Національний банк і його керівництво може використати для виправдання подальшої девальвації гривні. Адже в НБУ неодноразово наголошували, що програма співпраці з МВФ залишається критичним фактором фінансової стабільності. У червневому звіті НБУ, зокрема, говориться: «Значні затримки із реалізацією пакету реформ та втрата динаміки співпраці із МВФ обмежить доступ держави на міжнародні ринки капіталу та унеможливить вчасне та повне обслуговування державного зовнішнього боргу. Це створить ризики нової хвилі девальвації гривні та втрати міжнародних резервів НБУ».

Поки ж курсові очікування від Кабміну виглядають наступним чином: в 2017 року уряд сподівається, що середній курс буде 27,8 грн/дол, у 2018 році – 29,3 грн/дол, в 2019 року – 30,5 грн/дол, в 2020 році – 31 грн/дол. А тим часом, ми й далі продовжуємо спостерігати за курсовими коливання…

 Блог Олега Канівця на Ліга.Блоги



Канівець: Порошенко буде змушений погодитись на Яценюка-прем’єра.  Відео.
У політичній кризі, яка на сьогоднішній день склалась в країна, в більшій мірі винна Банкова і особисто Президент Петр Порошенко.
Канівець: Обмін полоненими з гуманітарної сфери повністю перейшов у політичну складову. Відео
Сьогодні у питанні обміну полоненими українська дипломатія майже зовсім не ефективна. Про це в ефірі телеканалу «112» заявив народний депутат VII скликання...
Олег Канівець, гість 112 Україна, 30.11.2015  Відео
Олег Канівець про призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про відставку заступника начальника Нацполіції Василя Паскала та про другу річницю силового...

Олег Канівець у Twitter:

banner 2 min

 

Oleh Kanivets facebook youtube t m